Ми – діти втраченого покоління, яким мало бути собою – ми придумуємо ролі і граємо в них. Нам завжди потрібна увага, бо без неї стає моторошно і пусто, а бути самотнім у пустоті – найбільший страх кожного із нас. Ми стараємося бути дорослими, вдягаємо каблуки та краватки, говоримо розумно й начитано, здаємося старшими через макіяж […]
Мы не можем похвастаться мудростью глаз И умелыми жестами рук, Нам не нужно все это, чтобы друг друга понять. Сигареты в руках, чай на столе, Так замыкается круг. И вдруг нам становится страшно что-то менять. КИНО «Перемен» Излом конца 80-х – начала 90-х годов был для стран Советского Союза очень сложным временем. Тогда уже […]