Яка ж ситуація з харчовими відходами у Австрії та як вирішуються основні проблемні питання в цій сфері?
Викидання продуктів харчування, насправді, досить вагома проблема у всій Європі. Кожного року жителі Європейського Союзу викидають близько 89 млн. тон харчових відходів, тобто, 179 кг на особу (!) Багацько, правда?
У Австрії ця цифра складає 157 тис. тон в рік.
У Відні – столиці держави – за рік продукують 70 тис. тон харчових відходів (і це тільки комунальні господарства). 25% продуктів, куплених віденцями та віденками – або 40 кг на особу – потрапляє, таким чином, у сміттєвий бак. Там можна знайти як овочі-фрукти, так і намазки, соуси, напівфрбрикати, хлібо-булочні вироби (до речі, за рік у Відні викидають таку кількість хліба, що нею можна було б прогодувати населення міста Ґрац (центр однієї з федеративних земель держави), тобто, кілька тисяч населення могли би бути забезпечені протягом року цими “огризками”). І не завжди ці продукти вже втратили товарний вигляд або зіпсулись.
Загалом, структуровані харчові відходи таким чином:
42% – домогосподарства
39% – виробники продуктів
14% – гастрономічний сектор
5% – дистриб’юція товарів
Тобто, секторально ми бачимо, що основиними продуцентами харчових відходів є домогосподартва та безпосередньо виробничі потіжності, тому основні зусилля державна влада та ряд інших інституцій концентрують саме тут.
Існує дуже багато проектів, що об’єднують діяльність та ініцітиви як національного та муніципального, так і громадського і бізнесового середовищ, спрямованих на зменшення продукції, що викидається. Важливі та цікаві серед них (на мою думку):
1. Національні та обласні програми поводження з харчовими відходами. Особливу увагу заслуговує програма
федеративної землі Штирія, яка має назву “Запобігання харчовим відходам у Штирії” (саме запобігання – не скорочення, не зменшення, не приховання,
не вивезення в Польщу). Своєрідна інструкція, де покроково розписано Хто? Коли? Як? Куди? і Коли дедлайн виконання.
2. Проекти з національної стандартизації та зменшення матеріалу, що використовується для пакування продуктів.
2.
Zero Waste Austria – суспільна платформа, місія якої розвивати еко-свідомість населення Австрії, та, крок за кроком, рухатися у напрямку зменшення відходів. Важливою є популяризація сталого розвитку в державі, чим і займається ця ініціатива, – це чітко прослідковуєтья на сайті та в оффлайні: зустрічі, конкурси, блоги та чудовий сторітеллінг. Бо не смітити – це модно!
3.
Es heisst “Mindestens haltbar bis” und nicht “Sofort tödlich ab” – серія блог-постів під назвою “Це означає, “вжити до…”, а не “смертельно з…””, коли фуд-блогер_ки, активіст_ки та ініші зацікавлені особи підняли питання масового викидання харчових продуктів через “закінчення терміну придатності”. Учасни_ці ділились своїми думками на цю тему,
давали поради та шерили рецепти, досліджували, чи справді маркування на продуктах є завжди показником “
шкідливості” та вчому криється справжня проблема: у поживанні
чи самій системі?4. Інші цікаві ініціативи, як от популяризація фриганства, waste-cooking, встановлення громадських холодильників (у Австрії вже є 27 таких, працюють за принципом “клади, що хочеш, і бери, що потрібно”), полички у супермаркетах та торговельних центрах, де можна поділитись продуктами з іншими, онлайнові продуктові “барахолки”
і багато чого іншого.
Не пасе задніх і ЄС як структура: з серпня 2012 до червня 2016 року відбувалась імплементація чотрирічного проекту ЄС під назвою Fusions (Food Use for Social Innovation by Optimising Waste Prevention Strategies). У ньому брали участь більше 20ти учасни_ць (університети, підприємства та споживчі спілки) з 13ти країн ЄС. Бюджет проекту – близько 4 млн. євро. Завданням проекту було розробити рекомендації та статегії щодо скорочення кількості харчових відходів до 2020 р. на 50%, а також змешити ресурсоємність харчогої галузі промисловості на 20%. Основним напрацюванням стали, станом на сьогодні, драфти таких проектів для ряду країн ЄС. Програма націлена на партисипацію, тому пропозиції до документів може вносити кож_на, просто відправиввши електронного листа з рекомендаціями, правками чи\та зауваженнями. Одним з найважливіших елементів програми стало, однак, чітке визначення терміну “харчові відходи” (говорим по понятіям), без чого неможливий контроль над виконанням домовленостей та моніторингом досягнень держав.
Огляд ініціатив, звісно, дуже короткий і далеко не повний. Що не може не тішити і дає широке поле для ідей.
Підсумок: до програм та ініціатив зменшення кількості харчових відходів у Австрії долучились як владні структури і представники бізнесу, так і широка громадськість. Тобто, основний мессидж, який треба винести нам з вами – потрібно діяти, а не чекати, поки хтось зробить це за нас, тому що світ – то не є великий колл-центр, куди можна зателефонувати, натиснути кілька кнопок, і все вирішиться кимось іншим.
ВЖУХ! не буде. Буде активізм, ініціативність та суспільна дія!
Останні коментарі